Log in with Facebook Log in
Log in

Not registered? Sign up for free »

Етнокультурологічний вимір української міфології

×
Loading..

Related images

<div>Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв представляє віртуальну виставку книг Миколи Ткача. До 75-річчя від дня народження.</div><div><br></div><div>Підготували: Олена Скаченко, Олена Омельяненко-Набіуліна, Алла Мальшакова</div><div>http://lib.knukim.edu.ua/</div>
<div>Ой ти, Калито, ой медовая / Надія Данилевська, Микола Ткач. – Київ : Укр. Центр духов. культури, 2004. – 72 : іл.</div><div><br></div><div>Матеріали збірки висвітлюють календарно-обрядове дійство «Калита», що проводиться до релігійного свята – дня апостола Андрія Первозванного. Досліджується світоглядна сутність свята, додаються народні ігри, забави, пісні, загадки, скоромовки, вірші, пов’язані з ним. </div> s3.thingpic.com
<div> Клечальний міст. Джерела української міфології / М. М. Ткач, </div><div> Н. О. Данилевська. – Київ : Снива, 1995. – 198 c. : іл.</div><div><br></div><div>У виданні відтворено цілісність міфопоетичного світосприйняття наших пращурів. Пропонується новий погляд на сутність міфологічних образів. Книга ілюстрована авторськими малюнками образів міфології та енергетичними схемами.</div>
<div> Хліб наш насущний: використання хліба в українських обрядах і звичаях / авт. і упоряд.: М. Ткач, </div><div>Н. Данилевська. – Київ : Укр. Центр духов. культури, 2003. – 220 с.</div><div><br></div><div>Висвітлено традиції використання хліба як головного символу добробуту й життя людини в українському побуті, народних звичаях та обрядах календарного та родинного циклів. Видання ілюстроване.</div>
<div> Просили батько, просили мати : (пам’ятка для наречених) / Надія Данилевська, Микола Ткач. – Київ : Поліграф-Консалтинг, 2005. – 32 с.</div><div><br></div><div>В короткій формі висвітлено основні частини українського традиційного весілля, пояснюється сутність найважливіших обрядових дійств весільних чинів та атрибутів. У додатку – приклади весільних пісень та примовлянь і побажання до дарування.</div>
<div>Володимирові боги: міфологічний зміст та систематизація головних персонажів язичницького культу. – Київ : Укр. Центр духов. культури, 2002. – 190 c.</div><div><br></div><div>В монографії подається комплексне дослідження семи головних персонажів язичницького культу князя Володимира та їх систематизація в тижневому циклі. Праця спрямована на ґрунтовне дослідження генези українського міфопоетичного світогляду.</div>
<div>Міфологія : навч. посіб. / М-во культури і туризму України; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ : КНУКіМ, 2011. – 208 с.</div><div><br></div><div>Подано загальні поняття про природу міфу та сучасний стан його побутування, основні напрями наукового вивчення міфології, сутність основ давнього світогляду та основних архетипів і образів, міфологічну сутність головних персонажів. Матеріал пов'язаний з прикладами української міфопоетики та обрядовості.</div>
<div>Перший розділ виставки - "Володимирові боги" - знайомить читачів із загальним поняттям міфу та сучасним станом його побутування, з міфологічною сутністю головних персонажів на прикладах української міфології та обрядовості. </div>
<div>Другий розділ виставки – «Так велить звичай» – знайомить з книгами, в яких представлені дослідження світоглядної суті українських свят, зокрема календарно-обрядового дійства «Калита», весільних обрядів.</div>
<div>До третього розділу – «Роде наш, красний! – увійшли книги в яких досліджуються основні засади родового дерева. В простій і дохідливій формі подано аналіз таких понять як віра, обряд, звичай, родовий символ тощо.</div>
<div>Дерево роду / відп. ред. </div><div>С. В. Кириленко. – Київ : Анфас, 1995. – 106 c.</div><div><br></div><div>У книзі розкривається сутність українського звичаю, що вимагає знання власного родоводу до сьомого покоління включно. Окремо досліджуються основні засади родового дерева.</div>
<div>Родовід Михайла Поплавського, сина Михайла, внука Романового. Від джерел до джерел : [з 1730 року]. – Київ : Макрос, 2009. – 322 c. – (Ювілейне видання ; т. 1). </div><div><br></div><div>У книзі на основі архівних документів та розповідей близьких і далеких родичів досліджено родовід Михайла Поплавського – громадського, культурного й політичного діяча України, депутата Верховної Ради України четвертого скликання, доктора педагогічних наук, професора, ректора Київського національного університету культури і мистецтв. Простежено витоки родовідної міфології, подано ареал розселення роду, родовий іменник, а також розкрито духовне середовище буття роду.</div>
<div>Раю мій, розмаю : родовід. – Чернігів : Лозовий В. М., 2013. – 368 с.</div><div><br></div><div>На основі архівних документів, власних спогадів та розповідей, відомий етнолог і поет Микола Ткач досліджує шляхи свого родоводу. Подано родовідні квити, ареал розселення роду, родовий іменник та копії окремих документів. На основі антропологічних даних простежено родову міфологію чотирьох основних гілок родоводу.</div><div><br></div>
<div> Хто не знає минулого, не матиме майбутнього. Вивчаючи свій рід, ми не лише бережемо минуле, а й дбаємо про прийдешні покоління – своїх онуків та правнуків, які не повинні втратити історичної пам’яті власних родин, а відтак – і рідного народу.</div><div> Михайло Поплавський, доктор педагогічнихнаук, професор.</div>
<div>Україна має давню історію, традиції, вірування. Без верби на покуті, хрещеної ікони, вишитого рушника українці не уявляли свого життя. Символи і обереги супроводжують українців від першого крику до останнього подиху, уособлюючи добро й силу, захищаючи від негараздів.</div>
<div>Шановні друзі!</div><div> Ось і завершилася наша подорож книжковою виставкою по світу культурології, міфології та звичаєвої обрядовості України.</div><div> Якщо вам цікаво знати про автора книг більше, переходьте за посиланням та знайомтеся з матеріалами біобібліографічного покажчика "Ткач Микола Михайлович".</div> lib.knukim.edu.ua
<div>Микола Михайлович Ткач – український поет і етнолог, кандидат історичних наук, професор кафедри культурології Київського національного університету культури і мистецтв. Член Національної спілки письменників України (1983). Лауреат літературно-мистецьких премій, зокрема: «Благовіст», імені Михайла Коцюбинського та Міжнародної премії імені Григорія Сковороди. </div><div>Микола Ткач народився 4 січня 1941 року в старовинному сіверському селі Сахнівка. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1973).</div><div>Все життя присвятив народознавству, є фахівцем з питань мови, міфопоетики, ономастики, фольклору та етнології, автор посібника з народознавства «Дерево роду» та наукових книг «Пахощі Боянових снів», книг-розвідок про найвидатніші пам’ятки старослов’янського письменства «Остромирове Євангеліє», «Слово о законі і благодаті митрополита Іларіона», етнологічних книг «Клечальний міст», «Перетик», «Просили батько, просила мати».</div><div>Микола Михайлович упорядкував спадщину письменника Данила Мороза, видав збірку авторських пісень: «Пісне моя» (2004) та «Неспарована пара» (2005). Поетичні книжки – «Риштування», «Відвідини матері», «Древо», «Дзвони скляної гори» та «Золоті орелі». </div><div>Разом з дружиною Надією Данилевською підготували та видали багато книг з українознавства. Зокрема збірки народних пісень Чернігівщини та Черкащини. </div><div>Як поет співпрацює з композиторами Тетяною Димань, Миколою Збарацьким, Михайлом Полозом.</div><div>З нагоди 75-річчя від дня народження і за визначну творчу та наукову діяльність нагороджений міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (2017).</div>
<div> Микола Ткач - великий патріот і великий українець. Він знає й відчуває праУкраїну нашу. </div><div><br></div><div> Наталка Поклад, поетеса. </div>
<div> Вражає колосальна фольклорно-етнографічна джерельна база реконструкційних пошуків Миколи Ткача.</div><div> Олесь Пошивайло, доктор історичних наук.</div>