Етнокультурологічний вимір української міфології
<div>Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв представляє віртуальну виставку книг Миколи Ткача. До 75-річчя від дня народження.</div><div><br></div><div>Підготували: Олена Скаченко, Олена Омельяненко-Набіуліна, Алла Мальшакова</div><div>http://lib.knukim.edu.ua/</div>
<div>Ой ти, Калито, ой медовая / Надія Данилевська, Микола Ткач. – Київ : Укр. Центр духов. культури, 2004. – 72 : іл.</div><div><br></div><div>Матеріали збірки висвітлюють календарно-обрядове дійство «Калита», що проводиться до релігійного свята – дня апостола Андрія Первозванного. Досліджується світоглядна сутність свята, додаються народні ігри, забави, пісні, загадки, скоромовки, вірші, пов’язані з ним. </div> s3.thingpic.com
<div> Клечальний міст. Джерела української міфології / М. М. Ткач, </div><div> Н. О. Данилевська. – Київ : Снива, 1995. – 198 c. : іл.</div><div><br></div><div>У виданні відтворено цілісність міфопоетичного світосприйняття наших пращурів. Пропонується новий погляд на сутність міфологічних образів. Книга ілюстрована авторськими малюнками образів міфології та енергетичними схемами.</div>
<div> Хліб наш насущний: використання хліба в українських обрядах і звичаях / авт. і упоряд.: М. Ткач, </div><div>Н. Данилевська. – Київ : Укр. Центр духов. культури, 2003. – 220 с.</div><div><br></div><div>Висвітлено традиції використання хліба як головного символу добробуту й життя людини в українському побуті, народних звичаях та обрядах календарного та родинного циклів. Видання ілюстроване.</div>
<div> Просили батько, просили мати : (пам’ятка для наречених) / Надія Данилевська, Микола Ткач. – Київ : Поліграф-Консалтинг, 2005. – 32 с.</div><div><br></div><div>В короткій формі висвітлено основні частини українського традиційного весілля, пояснюється сутність найважливіших обрядових дійств весільних чинів та атрибутів. У додатку – приклади весільних пісень та примовлянь і побажання до дарування.</div>
<div>Володимирові боги: міфологічний зміст та систематизація головних персонажів язичницького культу. – Київ : Укр. Центр духов. культури, 2002. – 190 c.</div><div><br></div><div>В монографії подається комплексне дослідження семи головних персонажів язичницького культу князя Володимира та їх систематизація в тижневому циклі. Праця спрямована на ґрунтовне дослідження генези українського міфопоетичного світогляду.</div>
<div>Міфологія : навч. посіб. / М-во культури і туризму України; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ : КНУКіМ, 2011. – 208 с.</div><div><br></div><div>Подано загальні поняття про природу міфу та сучасний стан його побутування, основні напрями наукового вивчення міфології, сутність основ давнього світогляду та основних архетипів і образів, міфологічну сутність головних персонажів. Матеріал пов'язаний з прикладами української міфопоетики та обрядовості.</div>
<div>Перший розділ виставки - "Володимирові боги" - знайомить читачів із загальним поняттям міфу та сучасним станом його побутування, з міфологічною сутністю головних персонажів на прикладах української міфології та обрядовості. </div>
<div>Другий розділ виставки – «Так велить звичай» – знайомить з книгами, в яких представлені дослідження світоглядної суті українських свят, зокрема календарно-обрядового дійства «Калита», весільних обрядів.</div>
<div>До третього розділу – «Роде наш, красний! – увійшли книги в яких досліджуються основні засади родового дерева. В простій і дохідливій формі подано аналіз таких понять як віра, обряд, звичай, родовий символ тощо.</div>
<div>Дерево роду / відп. ред. </div><div>С. В. Кириленко. – Київ : Анфас, 1995. – 106 c.</div><div><br></div><div>У книзі розкривається сутність українського звичаю, що вимагає знання власного родоводу до сьомого покоління включно. Окремо досліджуються основні засади родового дерева.</div>
<div>Родовід Михайла Поплавського, сина Михайла, внука Романового. Від джерел до джерел : [з 1730 року]. – Київ : Макрос, 2009. – 322 c. – (Ювілейне видання ; т. 1). </div><div><br></div><div>У книзі на основі архівних документів та розповідей близьких і далеких родичів досліджено родовід Михайла Поплавського – громадського, культурного й політичного діяча України, депутата Верховної Ради України четвертого скликання, доктора педагогічних наук, професора, ректора Київського національного університету культури і мистецтв. Простежено витоки родовідної міфології, подано ареал розселення роду, родовий іменник, а також розкрито духовне середовище буття роду.</div>
<div>Раю мій, розмаю : родовід. – Чернігів : Лозовий В. М., 2013. – 368 с.</div><div><br></div><div>На основі архівних документів, власних спогадів та розповідей, відомий етнолог і поет Микола Ткач досліджує шляхи свого родоводу. Подано родовідні квити, ареал розселення роду, родовий іменник та копії окремих документів. На основі антропологічних даних простежено родову міфологію чотирьох основних гілок родоводу.</div><div><br></div>
<div> Хто не знає минулого, не матиме майбутнього. Вивчаючи свій рід, ми не лише бережемо минуле, а й дбаємо про прийдешні покоління – своїх онуків та правнуків, які не повинні втратити історичної пам’яті власних родин, а відтак – і рідного народу.</div><div> Михайло Поплавський, доктор педагогічнихнаук, професор.</div>
<div>Україна має давню історію, традиції, вірування. Без верби на покуті, хрещеної ікони, вишитого рушника українці не уявляли свого життя. Символи і обереги супроводжують українців від першого крику до останнього подиху, уособлюючи добро й силу, захищаючи від негараздів.</div>
<div>Шановні друзі!</div><div> Ось і завершилася наша подорож книжковою виставкою по світу культурології, міфології та звичаєвої обрядовості України.</div><div> Якщо вам цікаво знати про автора книг більше, переходьте за посиланням та знайомтеся з матеріалами біобібліографічного покажчика "Ткач Микола Михайлович".</div> lib.knukim.edu.ua
<div>Микола Михайлович Ткач – український поет і етнолог, кандидат історичних наук, професор кафедри культурології Київського національного університету культури і мистецтв. Член Національної спілки письменників України (1983). Лауреат літературно-мистецьких премій, зокрема: «Благовіст», імені Михайла Коцюбинського та Міжнародної премії імені Григорія Сковороди. </div><div>Микола Ткач народився 4 січня 1941 року в старовинному сіверському селі Сахнівка. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1973).</div><div>Все життя присвятив народознавству, є фахівцем з питань мови, міфопоетики, ономастики, фольклору та етнології, автор посібника з народознавства «Дерево роду» та наукових книг «Пахощі Боянових снів», книг-розвідок про найвидатніші пам’ятки старослов’янського письменства «Остромирове Євангеліє», «Слово о законі і благодаті митрополита Іларіона», етнологічних книг «Клечальний міст», «Перетик», «Просили батько, просила мати».</div><div>Микола Михайлович упорядкував спадщину письменника Данила Мороза, видав збірку авторських пісень: «Пісне моя» (2004) та «Неспарована пара» (2005). Поетичні книжки – «Риштування», «Відвідини матері», «Древо», «Дзвони скляної гори» та «Золоті орелі». </div><div>Разом з дружиною Надією Данилевською підготували та видали багато книг з українознавства. Зокрема збірки народних пісень Чернігівщини та Черкащини. </div><div>Як поет співпрацює з композиторами Тетяною Димань, Миколою Збарацьким, Михайлом Полозом.</div><div>З нагоди 75-річчя від дня народження і за визначну творчу та наукову діяльність нагороджений міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (2017).</div>
<div> Микола Ткач - великий патріот і великий українець. Він знає й відчуває праУкраїну нашу. </div><div><br></div><div> Наталка Поклад, поетеса. </div>
<div> Вражає колосальна фольклорно-етнографічна джерельна база реконструкційних пошуків Миколи Ткача.</div><div> Олесь Пошивайло, доктор історичних наук.</div>

This site uses cookies to deliver our services. By using our site, you acknowledge that you have read and understand our Terms of Service and Cookie Policy. Your use of ThingLink's Products and Services, is subject to these policies and terms.